• +38 (067) 814-66-39
    • +38 (063) 155-17-53
    • +38 (095) 581-75-71
Legalitas regnorum fundamentum — Законність – основа держави

НЕ ОБМЕЖЕНО СТРОК ЗВЕРНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ДО СУДУ ЗА СТЯГНЕННЯМ ВСІХ НАЛЕЖНИХ ВИПЛАТ

11.11.2016

wooden gavel and books on wooden table,on brown background

Верховний Суд України на спільному засіданні судових палат у цивільних і господарських справах розглянув справу № 6 -1395цс16 про визнання незаконним звільнення та відновлення на роботі, стягнення несплаченої зарплати, вихідної допомоги при звільненні, грошової допомоги у зв’язку з виходом на пенсію як науковця і компенсацію за вимушений прогул.

При розгляді було сформовано наступну правову позицію.

Статтею 233 КЗпП передбачено строки звернення до районного, районного в місті, міського або міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів. Частиною першої статті передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського або міськрайонного суду в 3-місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

В той же час, в частині другій цієї статті зазначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, без обмеження будь-яким строком.

Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП слід зробити висновок про те, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення зарплати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право відповідно до умов трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

За матеріалами: Ліга.Закон