• +38 (067) 814-66-39
    • +38 (063) 155-17-53
    • +38 (095) 581-75-71
Legalitas regnorum fundamentum — Законність – основа держави

Оспорювання батьківства. Зміна імені (прізвища) дитини

14.11.2016

batkivsНерідко трапляються випадки, коли жінка, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, народжує дитину від іншого чоловіка. Що ж робити, коли жінка чи чоловіки (один з подружжя чи біологічний батько) хочуть оспорити батьківство, інакше кажучи – зареєструвати дитину на біологічного батька та записати в графі «Батько» його дані.

Треба зазначити, що згідно з чинним законодавством, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від чоловіка та жінки. Згідно вимог Сімейного кодексу України, якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір’ю, а чоловік – батьком дитини. Тобто, після народження дитини в її свідоцтві про народження записано батьком особа, яка перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, хоча біологічним батьком може бути інша особа. Чинне законодавство в такому випадку дає як матері, так і чоловікові право оспорити батьківство.

Що стосується жінки, яка народила дитину у шлюбі, то вона має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Така вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. Тобто, біологічний батько повинен надати свою згоду. В даному випадку слід звернути увагу на те, що до вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Що стосується чоловіка, який хоче оспорити батьківство, то Сімейний кодекс України вказує, що особа, яка записана батьком дитини, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

Існують випадки, коли не можна оспорити батьківство. Так, не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 Сімейного Кодексу України.

Що стосується позовної давності, то до вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини  позовна давність не застосовується.

У разі визнання батьківства, материнства вносяться зміни до актового запису про народження. Це робиться на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 Сімейного Кодексу України (за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою), або рішення суду. Орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

1389822811__mg_4095Часто по таким справам проводяться генетичні (генотипоскопічні) експертизи, так як це чи не основний доказ по справі.

Генотипоскопічна експертиза (генетична експертиза) — це індивідуальна ідентифікація (своєрідна генетична паспортизація), встановлення спорідненості по крові на рівні дослідження структури дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Цей вид експертиз дозволяє не тільки категорично виключити батьківство, а й здійснити позитивне встановлення обох батьків та спорідненість по крові взагалі (ідентифікацію особи), а також діагностику спадкових хвороб у плода на ранніх стадіях вагітності. Перевагами генотипоскопічної експертизи щодо традиційних методів імуноло-гічних досліджень є більш конкретні висновки, висока чутливість методів, можливість дослідження декількох зразків.

Як об’єкти дослідження при проведенні генотипоскопічних експертиз можуть бути використані кров рідка та висушена, слина, сперма, зразки тканин (м’язева, кісткова) та внутрішніх органів (печінка, серце тощо), волосся, сліди біологічного походження наречових доказах (тампони з піхви, ротової порожнини, прямої кишки).

З метою їх вирішення в Україні при проведенні генотипоскопічних експертиз застосовуються два методи:
— метод геномної дактилоскопії, порядок застосування якого регламентовано Методичними вказівками МОЗ України «Вивчення зразків крові методом геномної дактилоскопії»;
— метод ампліфікації високополіморфних локусів ДНК, порядок застосування якого /регламентовано методичними вказівками МОЗ України «Використання ампліфікації високополіморфних локусів ДНК в судово-медичній експертизі рідкої крові».

Більш поширеним в Україні завдяки меншій трудомісткості та доступності, є метод ампліфікації високополіморфних локусів ДНК (або полімеразна ланцюгова реакція — ПАР). Він запропонований К. Mullis у 1986 році. Це метод ампліфікації (розмноження копій) ДНК, за допомогою якого можна виділити та розмножити у значній кількості певну послідовність ДНК. Подальше розділення отриманих фрагментів ДНК шляхом електрофорезу дозволяє ідентифікувати специфічні ділянки ДНК без використання радіоактивних зондів, на відміну від методу геномної дактилоскопії. Кінцевим етапом вказаної методики є отримання електрофореграм типування ДНК за конкретними локусами, які документують результати досліджень і додаються до висновку експерта. Більш сучасним видом аналізу ДНК є її аналіз у спеціальних приладах, які мають назву «аналізатори геля».

Старший партнер ТОВ “ЮК “Легалітас”

Л.М. Богдан