• +38 (067) 814-66-39
    • +38 (063) 155-17-53
    • +38 (095) 601-35-55
Legalitas regnorum fundamentum — Законність – основа держави

Пенсії військовослужбовців 2020: проблемні питання розрахунку та виплати. Частина 1

06.07.2020

У ст. 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Проте сьогоденні реалії говорять про те, що конституційне визначення України як соціальної та правової держави залишається таким лише на папері, і сама держава в особі відповідних державних органів доволі часто є порушником Основного Закону.

Прикладом такого системного порушення Конституції України в частині соціальної та правової спрямованості діяльності держави  є ситуація, що склалася навколо порядку перерахунку та виплати пенсій військовослужбовцям.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв важливу для військовослужбовців Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі – Постанова № 704), яка  була спрямована на поліпшення грошового забезпечення військовослужбовців за рахунок збільшення окладів за посадою та військовим (спеціальним) званням, подальшої зміни таких окладів у разі збільшення прожиткового мінімуму або мінімальної заробітної плати, а також за рахунок додаткових видів грошового забезпечення.

До складу осіб, на яких розповсюджується Постанова № 704, відносяться особи рядового і начальницького складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів,  органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції Державної фіскальної служби (надалі для цілей цієї статті – військовослужбовці).

Основні новели Постанови № 704 зводяться до наступного.

Затверджена тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців,схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами у Збройних Силах та в інших відомствах, схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, а такожрозміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям(п. 1 Постанови № 704);

Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт (п. 4 Постанови № 704).

Надано право керівникам державних органів виплачувати надбавку за вислугу років та надбавку за службу в умовах режимних обмежень; установлювати надбавку за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також інші надбавки;  здійснювати преміювання військовослужбовців в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів.

В подальшому керівниками державних органів на виконання Постанови № 704 були видані накази та розпорядження, в яких були встановлені конкретні розміри премій та надбавок за особливості проходження служби в залежності від тарифних розрядів за посадами.

Розміри надбавок за службу в умовах режимних обмежень були встановлені раніше Постановою КМУ від 15.06.1994 року № 414 у таких розмірах до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: «особливої важливості», – 20 %; «цілком таємно», – 15 %; «таємно», – 10 %.

Таким чином, військовослужбовцям додатково мають виплачуватись такі основні додаткові виплати:

  • надбавка до посадових окладів у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці від 10 до 20 відсотків;
  • надбавка за особливості проходження служби до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;
  • щомісячна премія в залежності від тарифного розряду від 35 до 198 відсотків посадового окладу.

Статтею 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі – Закон № 2262) встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

За змістом Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (надалі – Порядок № 45) головні управління Пенсійного фонду України складають списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів  видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Звертаємо увагу, що законодавством встановлено, що органи Пенсійного фонду України для цілей розрахунку пенсій не наділені правом самостійно визначати військовим пенсіонерам  оклади за посадою та званням, надбавки, премії тощо, а таке право  надано іншим уповноваженим державним органам, які органам Пенсійного фонду України надають відповідні довідки.

Для військових пенсіонерів такими органами, уповноваженими видавати довідки про розмір грошового забезпечення, є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (таку назву на цей час мають колишні обласні військкомати).

Таким чином, у разі незгоди військових пенсіонерів з розміром їх пенсій вони мають спочатку звернутися  до відповідного обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявами про надання відповідному головному управлінню Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії належної довідки про розмір посадових окладів, окладів за званням, надбавок, премій тощо.

Постанова № 704 набрала чинності 01.03.2018. Отже, з цієї дати у військовослужбовців дійсної служби відбулося значне збільшення грошового забезпечення і, відповідно, у військових пенсіонерів виникли підстави для перерахунку пенсії.

Проте, 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято іншу Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», у пунктах 1, 2 якої було встановлено наступне:

«Перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р., з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 .

Виплату перерахованих відповідно до п.1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. – 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. – 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. – 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року».

Також Постановою № 103  були внесені зміни до п. 4 Постанови № 704 , який було викладено у наступній редакції:

«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт».

Для військовослужбовців дійсної служби та для військових пенсіонерів вказана Постанова № 103 мала негативні наслідки, сутність яких зводиться до наступного.

Первинною редакцією  п. 4 Постанови № 704 було встановлено, що «розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт».

Зміст наведеної первинної редакції п. 4 Постанови № 704 означає, що у разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, то розрахунок розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців має здійснюватися саме з застосуванням  50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, а словосполучення «встановленого законом на 1 січня календарного року» вказує на те, що у випадку, якщо законом  змінюються розмір  прожиткового мінімуму для працездатних осіб або розмір мінімальної заробітної плати, то відповідно щорічно підлягають перерахунку і розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців.

Порівняння двох наведених редакцій п. 4 Постанови № 704 вказує на те, що Постановою № 103 з первинної редакції цього пункту була виключена фраза в дужках «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати» та замість фрази «встановленого законом на 1 січня календарного року» була застосована фраза «встановленого законом на 01 січня 2018».

Таким чином, були фактично зменшені посадові оклади та оклади за військовими званнями, оскільки 50% мінімальної заробітної плати завжди більше прожиткового мінімуму, що в свою чергу тягне відповідне зменшення надбавки за вислугу років та інших доплат, оскільки вони розраховуються  у відсотковому відношенні до вказаних окладів.

Крім того, виключення з первинної редакції п. 4 Постанови № 704 словосполучення «встановленого законом на 1 січня календарного року» означає,  що розміри посадових окладів та окладів за званнями визначаються лише один раз станом на 01 січня 2018 року і в  подальшому у разі зміни прожиткового мінімуму або мінімальної заробітної плати не перераховуються і не збільшуються.

Наведемо до прикладу розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням командира роти з військовим званням капітан.

Посаді командир роти відповідає тарифний розряд 20, якому відповідає тарифний коефіцієнт 2,56. Військовому званню капітан відповідає тарифний коефіцієнт 0,72.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1762 грн., мінімальна заробітна плата – 3723 грн. (50% – 1861,50 грн.).

Таким чином, оклад офіцера за посадою та військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає  відповідно 4510 грн. та 1268 грн., а виходячи з 50% мінімальної заробітної плати складає відповідно 4764 грн. та 1339 грн.

Станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1921 грн., мінімальна заробітна плата – 4173 грн. (50% – 2086,50 грн.).

Таким чином, оклад офіцера за посадою та військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає  відповідно 4917 грн. та 1383 грн., а виходячи з 50% мінімальної заробітної плати складає відповідно 5340 грн. та 1501 грн.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102 грн., мінімальна заробітна плата – 4723 грн. (50% – 2361,5 грн.).

Таким чином, оклад офіцера за посадою та військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає  відповідно 5381 грн. та 1513 грн., а виходячи з 50% мінімальної заробітної плати складає відповідно 6044 грн. та 1700 грн.

Наведений приклад ілюструє наскільки фактично були зменшені оклади за посадою та за званням, що в результаті впливає і на розмір пенсії військовослужбовців.

Безумовно, обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надав довідку до органу Пенсійного фонду України про те, що оклади за посадою та званням відповідного військового пенсіонера є 4510 грн. та 1268 грн., тобто розраховані з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, та жодних інших довідок на наступні роки не надавав.

На цей час ще немає зразкової справи, розглянутої Верховним Судом з цього питання, а судова практика судів нижчих інстанцій не є однаковою.

Проте, більшість судів задовольняють позови військових пенсіонерів до обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про зобов’язання надати до органів Пенсійного фонду України нові довідки щодо окладів за посадою та званням, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року.

Судові рішення у таких справах обґрунтовані тим, що «змінивши  Постановою  № 103  Постанову № 704, внаслідок чого пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції, а саме, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, Кабінет Міністрів України залишив без змін примітки до Додатку 1 та Додатку 14 до Постанови № 704, в яких був збережений порядок розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців в первинній редакції Постанови № 704 та в обох випадках визначено, що розрахунки проводяться шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних  осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Європейський Суд з прав людини в рішенні по справі «Ольсон проти Швеції» звернув увагу на те, що «норма спеціального закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових  колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).

Виходячи з наведеного та згідно з усталеною практикою Європейського суду, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «G.G. та інші проти Болгарії»).

За таких обставин, для коректного визначення окладу за посадою та військовим званням потрібно застосовувати мінімальний множник, а саме 50% мінімальної заробітної плати, позаяк нечіткість Постанови № 704, коли примітки до Додатків 1, 14, є в свою чергу частинами даного нормативно-правового акту, які представляють державно-владний припис, призначений для спеціального текстового або символічного підкреслення, має супровідний характер».

Таким чином, більшість судів стають на бік військових пенсіонерів та зобов’язують обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки надати до органів Пенсійного фонду України довідки щодо окладів за посадою та званням, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року.

 

У наступній публікації буде надано аналіз проблемних питань щодо врахування при розрахунку військових пенсій надбавок та додаткових виплат.

 

Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «Legalitas»

Василій Серьогін