• +38 (067) 814-66-39
    • +38 (063) 155-17-53
    • +38 (095) 581-75-71
Legalitas regnorum fundamentum — Законність – основа держави

СУД НЕ ЗАЛИШИТЬ ДИТИНУ З БАТЬКОМ, якщо він не доведе, що мати аморальна та не має доходу

26.12.2016

divo-ditinaСуд залишить дітей з матір’ю, якщо у неї є постійне місце проживання, постійне місце роботи і джерело існування, вона створила всі умови для проживання, виховання та розвитку дітей.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 за позовом батька до матері про визначення місця проживання малолітніх дітей, за зустрічним позовом про визначення місця проживання малолітніх дітей.

Під час розгляду було сформовано таку правову позицію.

Відповідно до статті 160 СК місце проживання дитини, що не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини з 10 років визначається за спільною згодою батьків і самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, що досягла 14 років, визначається нею самою.

Якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них проживатиме малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування. При вирішенні спору про місце проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в будь-якому разі в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір’ю.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що мати дітей має постійне місце проживання, постійне місце роботи і джерело існування, вона створила всі умови для проживання, виховання та розвитку дітей.

При цьому суди в цій справі не встановили виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК та принципу 6 Декларації прав дитини, що свідчать про неможливість проживання дітей разом з матір’ю.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дітей з матір’ю та відсутність правових підстав, передбачених зазначеними нормами матеріального права, для розлучення дітей з матір’ю.

На основі матеріалів: Ліга.Закон