• +38 (067) 814-66-39
    • +38 (063) 155-17-53
    • +38 (095) 581-75-71
Legalitas regnorum fundamentum — Законність – основа держави

ТРУДОВИЙ КОДЕКС ОБМЕЖИТЬ ВИКОРИСТАННЯ НЕНОРМОВАНОГО РОБОЧОГО ЧАСУ

27.11.2015

Нині чинне законодавство, зокрема КЗпП, не встановлює конкретних випадків, порядку та обмежень застосування ненормованого робочого часу.

Між тим, саме через правову неврегульованість ненормований робочий день активно і доволі часто застосовується роботодавцями, а працівники зазнають серйозних матеріальних втрат, часто – перевтоми і фізичного виснаження.

Законодавство не зобов’язує роботодавця і оплачувати працю на таких умовах. Ця робота не обліковується, вона виконується на користь роботодавця абсолютно безоплатно. На цілком «законних» підставах роботодавцем економиться значна частина чесно заробленої працівником платні.

Проектом Трудового кодексу України встановлюються нові правила. Запроваджується точне обмеження для ненормованого робочого часу – не частіше одного разу на місяць. Нормою статті 153 визначено, що за таке одноразове протягом місяця залучення працівника до роботи на умовах ненормованого робочого часу надається щорічна додаткова трудова відпустка та/або встановлюється підвищений розмір оплати праці.

Але важливішим є те, що у разі залучення працівника до роботи понад норму робочого часу двічі і більше протягом місяця вся така робота вважається надурочною, вона підлягає повному обліку роботодавцем у встановленому порядку. Слід врахувати, що, на відміну від ненормованого робочого часу, застосування надурочних робіт обмежується конкретними обумовленими законодавством випадками.

Отже, ненормований робочий час у проекті Кодексу обмежено, він зводиться до мінімуму – один раз на місяць, підлягає підвищеній оплаті та компенсації додатковою відпусткою, решта понаднормово відпрацьованих годин обов’язково оплачуються в підвищеному розмірі.

За даними сайту ФПУ.

на основі матеріалів ЛІГА: ЗАКОН