• +38 (067) 814-66-39
    • +38 (063) 155-17-53
    • +38 (095) 581-75-71
Legalitas regnorum fundamentum — Законність – основа держави

Арешт майна. Скасування та/або оскарження. Денисов А. М. Старший партнер ЮК “Legalitas”

05.05.2016

Рано чи пізно може виникнути ситуація, в якій слідчим суддею чи судом на майно, вилучено під час здійснення тимчасового доступу або обшуку накладається арешт. Звісно, краще пізно або ж взагалі ніколи (-: але, як кажуть «що маємо, то маємо…», тому змоделюємо таку ситуацію та спробуємо розібратись «що ж робити та куди бігти» або як скасувати арешт майна та/або оскаржити ухвалу про накладення арешту на майно?

 

У разі незгоди з накладенням арешту на майно, законодавець надає процесуальну можливість відновлення порушеного права шляхом скасування арешту майна та/або оскарження ухвали про накладення арешту на майно.

На думку автору даного матеріалу, обидва способи захисту (скасування та оскарження) жодним чином не пов’язані та не залежать один від одного, та можуть реалізовуватись (за наявності правових підстав) виключно на розсуд відповідного учасника кримінального провадження за наступними окремими процесуальними моделями:

 

  1. реалізація права лише на скасування арешту майна (в разі задоволення слідчим суддею/судом клопотання про скасування арешту майна);
  2. реалізація права лише на оскарження до суду апеляційної інстанції ухвали про накладення арешту на майно;
  3. реалізація права на скасування арешту майна та (в разі відмови слідчим суддею/судом в задоволенні клопотання про скасування арешту майна) наступного оскарження ухвали про накладення арешту на майно до суду апеляційної інстанції;
  4. реалізація права на одночасне скасування арешту майна та оскарження ухвали про накладення арешту на майно;

Ще раз наголошую, що даної думки, та, відповідно, права на застосування вищезазначених окремих процесуальних моделей захисту порушеного права, притримується автор матеріалу, а чи співпадає його думка з правовими висновками Феміди, розглянемо далі.

Скасування арешту майна

Відповідно до ч. 1-2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Аналізуючи норми даної статті можна зробити наступні висновки:

  1. процесуальне право на ініціювання скасування арешту майна надано лише

– відповідному суб’єктному складу – підозрюваному, обвинуваченому, їх захиснику, законному представнику, іншому власнику або володільцю майна, представнику юридичної особи;

– які не були присутні при розгляді питання про арешт майна;

  1. арешт може бути скасовано слідчим суддею/судом виключно з підстав

– відсутності подальшої потреби застосування арешту майна;

– необґрунтованості накладення арешту;

  1. ініціювання скасування арешту майна відбувається шляхом подання клопотання до відповідного суду;
  2. клопотання про скасування арешту майна, розглядається слідчим суддею/судом протягом трьох днів після його надходження до суду;
  3. за результатом розгляду клопотання слідчим суддею/судом приймається ухвала

Таким чином, реалізувати процесуальну можливість відновлення порушеного права шляхом скасування арешту майна можливо з підстав відсутності подальшої потреби застосування даного арешту майна та/або необґрунтованості накладення арешту шляхом подання клопотання до слідчого судді або суду, якщо Ви маєте процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи та не були присутні при розгляді питання накладення даного арешту на майно.

Слід звернути увагу, що законодавець не обмежує подання клопотання про скасування арешту майна будь – яким строком, проте чи є це «благом» ще питання…

Як приклад судових рішень про задоволення клопотань про скасування арешту майна, можна привести наступні ухвали:

  • ухвала Приморського районного суду м. Одеса від 11.04.2016 у справі №522/1874/16-к;
  • ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполь від 11.04.2016 у справі №263/3796/16-к;
  • ухвала Печерьского районного суду м. Києва від 11.04.2016 у справі №757/15017/16-к;
  • ухвала Печерьского районного суду м. Києва від 11.04.2016 у справі №757/15012/16-к;
  • ухвала Печерьского районного суду м. Києва від 11.04.2016 у справі №757/15010/16-к;
  • ухвала Печерьского районного суду м. Києва від 13.04.2016 у справі №757/16927/16-к;

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 309 КПК України ухвали щодо задоволення або відмови в задоволенні клопотання про скасування арешту майна під час досудового розслідування оскарженню в апеляційному порядку не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

На думку автора, в даній нормі є сенс лише в тому разі, коли вже вичерпані всі способи захисту порушеного права, в тому числі й оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно в апеляційному порядку.

Оскарження ухвали про накладення арешту на майно

Відповідно до абзацу 2 ч. 7 ст. 173 КПК України підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Дана норма дає підстави зробити висновок, що ухвала про арешт майна винесена слідчим суддею на стадії досудового розгляду чи судом на стадії судового провадження можуть бути оскаржені.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.

Відповідно до ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 1 та п. 2-3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції – через суд, який ухвалив судове рішення, на ухвали слідчого судді – безпосередньо до суду апеляційної інстанції; апеляційна скарга може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції – протягом семи днів з дня її оголошення, на ухвалу слідчого судді – протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Аналізуючи вищезазначені норми можна зробити наступні висновки:

  1. ухвала про арешт майна слідчого судді/суду може бути оскаржена в апеляційному порядку;
  2. апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді про арешт майна подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її оголошення;
  3. апеляційна скарга на ухвалу суду про арешт майна подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом семи днів з дня її оголошення;

Таким чином, реалізувати процесуальну можливість відновлення порушеного права шляхом оскарження ухвали про накладення арешту на майно в апеляційному порядку можливо протягом п’яти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в разі винесення ухвали про арешт майна слідчим суддею, а також протягом семи днів шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив рішення, в разі винесення ухвали про арешт судом.

Отже, законодавець передбачає право на захист від неправомірного накладення арешту на майно, визначаючи при цьому два процесуальних способи захисту: шляхом скасування арешту майна та/або оскарження ухвали про накладення арешту на майно, і, як вже було зазначено раніше автором даного матеріалу, дані способи захисту не пов’язані та не залежать один від одного, та можуть реалізовуватись (за наявності правових підстав) виключно на розсуд відповідного учасника кримінального провадження.

Але не будемо поспішати з висновками ….

Вся справа в тому, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абзаці 4 п. 13 листа «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» зазначив наступне:

«надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК), оскарженню не підлягає. Слід звернути увагу суддів судів апеляційної інстанції, що у разі подання особами, визначеними у ст.174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв’язку з необґрунтованістю його накладення вони мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання може залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно особи, перелік яких визначено у  ч.1 ст.174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2 ч. 2 ст. 174 КПК), а потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК.».

 

Такі рекомендації Вищого спеціалізованого суду України щонайменш дивні, оскільки, по – перше, обмежують надано законодавцем право скаржника реалізації способу захисту на подання апеляційної скарги на ухвалу про арешт майна без попереднього застосування процедури скасування арешту, по – друге, «заганяють» скаржника в «глухий кут» стосовно ризику пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки він може минути доки клопотання про скасування арешту майна буде розглядатись слідчим суддею/судом першої інстанції.

На жаль, на підставі даних рекомендацій ВСС України деякі суди апеляційних інстанцій вже приймають відповідні ухвали. Так, як приклад, можна навести «свіжу» ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13.04.2016 у справі № 640/434/16-к, відповідно до якої колегія суддів зазначає, що «…Обставини, на які посилається апелянт, щодо необґрунтованості накладення арешту на майно, насамперед мають бути досліджені слідчим суддею, що випливає із вимог ч.ч. 1-2 ст. 174 КПК України.» – ??? коментувати не має сенсу…

 

Отже, як висновок даного матеріалу, обумовлений аналізом як норм КПК України, так і відповідними правовими позиціями судів, з метою формування рекомендацій щодо найбільш безпечних процесуальних моделей реалізації права на скасування арешту майна та оскарження ухвали про накладення арешту на майно, слід виділити таку: подання клопотання про скасування арешту майна до слідчого судді/суду, та у разі прострочення триденного строку розгляду, не очікуючи результату, подавати апеляційну скаргу на ухвалу про накладення арешту на майно.