• +38 (067) 814-66-39
    • +38 (063) 155-17-53
    • +38 (095) 581-75-71
Legalitas regnorum fundamentum — Законність – основа держави

ЧИ МОЖЕ ЗАРПЛАТА ПРАЦІВНИКА БУТИ МЕНШОЮ ЗА 3200 грн.

31.01.2017

З 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата значно зросла і становить 3200 грн. Таке різке підвищення мінімальної заробітної плати викликало серйозні побоювання у власників підприємств, установ, організацій щодо можливості витримати податкове навантаження на заробітну плату працівників. Особливо це стосується підприємств з сезонними режимами роботи та підприємств, отримання прибутку в яких є нерегулярним та багато в чому залежить від зовнішніх факторів. У даній публікації ми з’ясуємо питання податкового навантаження на мінімальну заробітну плату, а також визначимо, чи може місячна заробітна плата працівника бути меншою за мінімальну.

1372837616_1339139481_groshПо-перше, слід зазначити, що з  1 січня 2017 року змінилося поняття мінімальної заробітної плати. Так, у статті 3 Закону України «Про оплату праці» визначено наступне:

«Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах .

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці».

Водночас, розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2017 становить 3200 грн. – стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік»).

Якщо ж нарахована заробітна плата за виконану місячну норму праці є нижчою за розмір мінімальної зарплати, тоді роботодавець має провести доплату до рівня мінімальної зарплати, яку слід виплачувати щомісяця одночасно з виплатою зарплати.

При цьому необхідно враховувати, що під час обчислення розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Виконувати вимогу про нарахування доплати до мінімальної заробітної плати необхідно щодо працівників:

– заробітна плата (оклад + надбавки + доплати + премії) яких за відпрацьований повністю місяць менше 3200 грн.;

– сумісників, заробітна плата (оклад + надбавки + доплати + премії) яких за відпрацьований місяць менше мінімальної заробітної плати (3200 грн.), визначеної пропорційно до відпрацьованого часу;

– які не виконали в повному обсязі місячну (годинну) норму праці (наприклад, через хворобу) і заробітна плата яких (оклад + надбавки + доплати + премії) за місяць менше мінімальної заробітної плати, визначеної пропорційно до виконаної норми праці.

Слід зазначити, що нарахування доплати до рівня мінімальної заробітної плати визначається окремо за основним місцем роботи і окремо – за сумісництвом (як зовнішнім, так і внутрішнім).

Увага!!! Доплата до рівня мінімальної заробітної плати нараховуватиметься у кінці місяця, коли буде відома сума зарплати за відпрацьований час. Виплачувати її слід разом із зарплатою за другу половину місяця.

Тобто при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу половину місяця (аванс) розраховувати і виплачувати доплату до мінімальної заробітної плати не потрібно.

Розглянемо умовні приклади розрахунку доплати до рівня мінімальної заробітної плати:

Приклад 1. Посадовий оклад працівника складає 2100 грн., доплат, надбавок та премій немає (повна зайнятість). У січні 2017 року такий працівник відпрацював усі дні, передбачені графіком роботи.

За таких умов, працівнику нарахують оклад у повному розмірі, тобто 2100 грн., а також повинні обов’язково нарахувати доплату до мінімальної заробітної плати, оскільки нарахована зарплата (2100 грн.) за повністю виконану місячну норму праці виходить меншою за встановлену законом мінімальну заробітну плату (3200 грн.).

Розрахунок доплати працівнику:

3200 – 2100 = 1100 грн.

Таким чином, за січень 2017 року сума зарплати за повністю відпрацьований місяць становитиме:

2100 (оклад) + 1100 (доплата до мінімальної заробітної плати) = 3200 грн.

Приклад 2. Посадовий оклад працівника складає 2100 грн. (повна зайнятість). У січні 2017 року йому нарахували щомісячну премію у розмірі 300 грн. При цьому, з 3 по 6 січня працівник був у відпустці без збереження заробітної плати.

За таких умов, перш за все необхідно визначити рівень мінімальної заробітної плати, з яким будемо порівнювати нараховану працівнику зарплату за січень 2017 року.

Враховуючи те, що працівник відпрацював не повний місяць, то суму мінімальної заробітної плати необхідно визначати пропорційно до відпрацьованого часу:

3200 грн. / 20 роб. днів (передбачених графіком роботи за січень 2017 року) × 16 роб. днів (кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017 року) = 2560 грн.

Нарахована працівнику заробітна плата за відпрацьовані у січні дні:

2100 грн. (оклад) + 300 грн. (премія) = 2400 грн.

Розрахунок доплати до мінімальної заробітної плати працівнику:

2560 грн. – 2400 грн. = 160 грн.

Таким чином, за січень 2017 року сума зарплати працівника становитиме:

2100 грн. (оклад) + 300 грн. (премія) + 160 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 2560 грн.

Увага!!! У випадку, якби працівник у січні перебував не у відпустці без збереження зарплати, а на лікарняному, то сума лікарняних у розрахунок доплати до мінімальної заробітної плати не включалася б.

Приклад 3. На підприємстві працює працівник на 0,75 ставки. Його посадовий оклад з урахуванням зайнятості складає 1575 грн. (2100 грн. × 0,75 ставки); доплат, надбавок, премій немає.

Перш за все, визначаємо рівень мінімальної заробітної плати з урахуванням зайнятості працівника:

3200 грн. × 0,75 = 2400 грн.

Розрахунок доплати до мінімальної заробітної плати працівнику:

2400 грн. – 1575 грн. = 825 грн.

Таким чином, за січень 2017 року сума зарплати працівника становитиме:

1575 грн. (оклад) + 825 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 2400 грн.

1_116_iОкремо слід торкнутись теми нарахування та виплати заробітної плати при запровадженні режиму неповного робочого часу.

Статтею 56 Кодексу законів про працю визначено, що за угодою між працівником і власником може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідно до статті 103 Кодексу законів про працю про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Однак, якщо неповний робочий час запроваджується з ініціативи працівника, то обмежень щодо термінів такого запровадження немає. У даному разі необхідна заява працівника про переведення його на неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Неповний робочий час може запроваджуватись шляхом зменшення тривалості щотижневої роботи, кількості днів роботи протягом тижня або одночасно шляхом зменшення і кількості годин роботи протягом дня, і кількості робочих днів протягом тижня (лист Мінпраці від 29.03.2007 № 713/19/71-07).

Відповідно до статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Алгоритм запровадження режиму неповного робочого часу 

З ініціативи власника З ініціативи працівника
1. Видача наказу про встановлення неповного робочого часу.

Увага: наказ має бути виданий не пізніше ніж за 2 місяці до запровадження режиму неповного робочого часу.

2. Ознайомлення працівників з наказом під підпис.

3. Надсилання повідомлень працівникам, відсутнім на роботі з поважних причин.

1. Подання працівником заяви про запровадження для нього неповного робочого часу.

2. Видача наказу про встановлення для працівника неповного робочого часу.

Особливості нарахування та виплати погодинної мінімальної заробітної плати

1405863349_robochi-dniЗ 2010 року в Україні запроваджено таке поняття, як мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі. Відповідно до постанови Кабміну від 05.05.2010 № 330 «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі» вона визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на місяць та середньомісячної норми тривалості робочого часу за рік при 40-годинному робочому тижні.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено погодинну мінімальну заробітну плату у розмірі 19,34 грн.

Таким чином, підприємство може встановлювати погодинну оплату праці для всіх або деяких категорій працівників, однак при цьому мінімальна заробітна плата за годину роботи у 2017 році має бути не меншою за 19,34 грн.

Законодавством визначені умови для встановлення погодинної системи оплати праці. По-перше, відповідно до статті 103 Кодексу законів про працю про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Отже, якщо на вашому підприємстві на даний момент не запроваджена така система оплати праці, то її можна запровадити лише через два місяці після відповідного повідомлення працівників.

Крім того, відповідно до вже вищезгадуваної постанови Кабміну № 330 погодинна мінімальна заробітна плата застосовується:

  • на підприємствах у разі встановлення у колективних договорах або за погодженням з профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу;
  • фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці;
  • в бюджетних установах та організаціях у разі прийняття такого рішення Кабміном.

У разі, якщо на підприємстві не створено профспілкових органів, а колективний договір відсутній, то погодження застосування погодинної мінімальної заробітної плати здійснюється уповноваженими органами трудового колективу. Відповідно до стаття 245 Кодексу законів про працю це можуть бути загальні збори (конференції), ради трудових колективів або інші органи, уповноважені трудовим колективом.

Алгоритм переходу на погодинну оплату праці

 1. Проведення загальних зборів трудового колективу і прийняття ними відповідного рішення.

2. Видача наказу про перехід на погодинну оплату праці.

Увага: наказ має бути виданий не пізніше ніж за 2 місяці до запровадження нового режиму оплати праці.

3. Ознайомлення працівників з наказом під підпис.

4. Надсилання повідомлень працівникам, відсутнім на роботі з поважних причин.

 

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що у разі запровадження на підприємстві неповного робочого тижня або неповного робочого дня розмір місячної заробітної плати працівника може бути меншим за встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати (3200 грн.).

Крім того, відповідно до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску все одно визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток).

Тому, навіть якщо місячна заробітна плата працівника менша за мінімальну, для розрахунку ЄСВ все одно береться за основу мінімальна заробітна плата, встановлена законом (3200 грн.), яка помножується на відповідну ставку ЄСВ.

Нові штрафи за порушення законодавства про працю

Shtrafnye_sankcii_1-450x300-300x200У зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати був прийнятий Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, у тому числі, було посилено порядок контролю за дотриманням законодавства в сфері офіційного оформлення трудових відносин з громадянами.

Зокрема, було внесено зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України, в якій передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю. Ці зміни були направлені, в першу чергу, на встановлення відповідальності за недопуск до перевірки.

Так, відповідно до абз. 6 ч. 2 вказаної статті Кодексу законів про працю, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. При цьому, штраф необхідно буде сплатити вже у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, якщо недопуск буде здійснений до перевірки з питань оформлення трудових відносин з працівниками і сплати ЄСВ у зв’язку з цим.

За виплату заробітної плати «в конверті» абзацем 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю передбачений штраф в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Слід зазначити, що розмір штрафу не змінився, залишився як і раніше, лише збільшилася сума з огляду на встановлення нового розміру мінімальної заробітної плати.

За таких обставин, у разі оформлення фіктивної неповної занятості перевірити підприємство виявиться дуже просто: у випадку виявлення працівника на робочому місці після закінчення його робочого часу цей факт буде документуватися відповідним чином і слугувати підставою для накладення штрафу.

Слід звернути увагу, що незважаючи на прийняття Закону України від 03.11.2016 № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким встановлений до 31.12.2017 мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на Державну службу України з питань праці та її територіальні органи дія вказаного Закону не поширюється (стаття 6 вказаного Закону).

Таким чином, територіальні органи Держпраці можуть у будь-який час протягом 2017 року завітати з плановою перевіркою, до якої треба бути готовим.

Партнери ЮК “Legalitas” Юлія Рак, Єгор Нестеров