• +38 (067) 814-66-39
    • +38 (063) 155-17-53
    • +38 (095) 581-75-71
Legalitas regnorum fundamentum — Законність – основа держави

Ю. Рак. Індексація заробітної плати: все, що необхідно знати

23.05.2016

У теперішніх реаліях перед роботодавцями дуже гострим стало питання індексації заробітної плати, яка передбачає не лише додаткові витрати для роботодавця, а й головний біль для бухгалтера, пов’язаний із доволі складним механізмом її обчислення.

Приписами ст. 95 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), ст. 33 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 визначено, що заробітна плата підлягає обов’язковій індексації.

Крім того, згідно зі ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000, індексація заробітної плати є державною соціальною гарантією, встановленою з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності  їх  грошових доходів в умовах зростання цін, а значить є обов’язковою для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Проте, незважаючи на це, до 2015 року питання індексації заробітної плати особливо не турбувало роботодавців, оскільки за невиплату індексації посадові особи могли бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого незначний – від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 510 грн. до 1700 грн.).

З 01.01.2015 статтею 265 КЗпП встановлено фінансову відповідальність роботодавця за порушення трудового законодавства.

Це означає, що роботодавцю за невиплату індексації заробітної плати загрожує тепер не лише адміністративний штраф, а й фінансова санкція за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у травні 2016 року – 14 500 грн. за кожного працівника).

З огляду на це, питання індексації заробітної плати стало досить важливим та вимагає пильної уваги роботодавця, тому пропонуємо розглянути більш детально, що є підставою для індексації заробітної плати, який механізм її нарахування, хто накладає штраф за невиплату індексації та як можна уникнути обов’язку нарахування індексації на заробітну плату.

Що є підставою для індексації заробітної плати?

Індексація заробітної плати проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін (публікується Держкомстатом до 10 числа наступного місяця) перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991).

Хто зобов’язаний проводити індексацію?

Індексацію грошових доходів населення зобов’язані проводити усі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичні особи, що використовують працю найманих працівників (п. 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).

Заробітна плата як вид доходу, що підлягає індексації.

Перелік доходів, які підлягають індексації визначено у ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991.

Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 встановлює більш конкретний перелік видів доходів, які підлягають індексації, серед яких:

«… – оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу, згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер».

Тобто індексації підлягає заробітна плата, яка включає оклад, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Якщо складові заробітної плати мають разовий характер, то вони не включаються до доходу, що підлягає індексації. Конкретний перелік доходів, що не відносяться до об’єктів індексації, визначений у п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

 Яка частина заробітної плати індексується?

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

(Абз. 1, 5 п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.05.2016 становить 1450,00 грн.

Як порахувати суму індексації заробітної плати?

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 % .

Розглянемо, як застосовується дане правило практично при розрахунку індексації заробітної плати:

  1. Перш за все, необхідно визначитися з базовим місяцем (місяцем підняття тарифної ставки (окладу)), оскільки це є відправною точкою, знаючи яку можна зробити всі подальші розрахунки.

Наприклад, базовим місяцем у нашому випадку є грудень 2015 року (у грудні було останнє підвищення тарифної ставки).

  1. Далі визначаємо поріг індексації (шляхом множення місячних індексів споживчих цін наростаючим підсумком), для того щоб з’ясувати, в якому місяці його буде перевищено.

Так, беремо умовні індекси інфляції:

Січень – 100,6 %

Лютий – 101,1 %

Березень – 101,4 %

Розрахуємо за кожен місяць, чи перевищено поріг індексації:

Січень – 100,6 % < 103 %, а значить поріг індексації не перевищено.

Лютий – (100,6/100)*(101,1/100)*100 = 1,006*1,011*100 = 101,7 % < 103 %, а значить поріг індексації не перевищено.

Березень –

(100,6/100)*(101,1/100)*(101,4/100)*100 = 1,006*1,011*1,014*100 = 103,1 % > 103 %, що значить поріг індексації перевищено.

Отже, індексації буде підлягати заробітна плата за травень.

Виникає питання, чому за травень, а не за березень, в якому було перевищено поріг індексації???

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991, підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Тому оскільки перевищення порогу індексації відбулося в березні, а індекс інфляції за березень публікується до 10 квітня, то індексації підлягає заробітна плата за травень.

Сума індексації заробітної плати за травень буде визначатися виходячи з коефіцієнту індексації, розрахованого при перевищенні порогу індексації у березні.

  1. Розраховуємо коефіцієнт індексації, враховуючи те, що індексації підлягає заробітна плата за травень.

Нехай заробітна плата працівника у травні становить 4500,00 грн.

Індекс споживчих цін за березень наростаючим підсумком складає 103,1 %.

Коефіцієнт індексації складає: (103,1/100) – 1 = 0,031

  1. Тепер можна розрахувати суму індексації заробітної плати за травень:

1450*0,031= 44,95 грн.

Таким чином, працівнику всього має бути нараховано 4544,95 грн.

Який орган державної влади та в якому порядку накладає штраф на роботодавців за невиплату індексації заробітної плати?

Відповідно до ч. 4 ст. 265 КЗпП штрафи за порушення законодавства про працю (зокрема, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а індексація заробітної плати є державною соціальною гарантією) накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, є Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці).

Держпраці накладає штрафи за порушення законодавства про працю відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (із змінами від 03.02.2016).

Слід зазначити, що протягом 2015 року до роботодавців не застосовувалися фінансові санкції, у зв’язку з відсутністю механізму їх застосування.

Лише 03.02.2016 до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 були внесені відповідні зміни, які набули чинності 10.02.2016, направлені на врегулювання питання накладення штрафів Держпраці за порушення законодавства про працю.

Згідно з п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від iменi Держпрацi право накладати штрафи надано головi Держпрацi, його заступникам, начальникам управлiнь i відділів Держпрацi та їхнiм заступникам (з питань, що належать до їхньої компетенцiї), начальникам територіальних органів Держпрацi та їхнiм заступникам (далi – уповноважена особа).

Штрафи накладаються на пiдставi акта про виявлення пiд час перевiрки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, складеного посадовою особою Держпрацi або її територiального органу.

Уповноважена особа не пізніше нiж через 10 днiв з дати складення акта ухвалює рiшення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далi – справа), яка розглядається у 15-денний строк з дня ухвалення рiшення про її розгляд. У разi надходження вiд суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про вiдкладення її розгляду строк розгляду справи може бути продовжений головою Держпрацi, його заступниками, але не більш нiж на 10 днiв.

Про розгляд справи Держпрацi та її територiальнi органи письмово повідомляють суб’єктiв господарювання та роботодавцiв не пізніше нiж за п’ять днiв до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або через вручення повідомлення їхнiм представникам, про що на копiї повiдомлення, яка залишається в Держпрацi чи її територіальному органi, робиться вiдповiдна позначка, засвідчена пiдписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участi такого представника, якщо його поiнформовано належним чином i вiд нього не надiйшло обґрунтованого клопотання про вiдкладення її розгляду.

Пiд час розгляду справи заслуховуються особи, якi беруть участь у цьому розглядi, дослiджуються докази i вирiшується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена особа ухвалює вiдповiдне рiшення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примiрниках за формою, встановленою Мiнсоцполiтики України, один з яких залишається у Держпрацi або її територіальному органi, другий – надсилається впродовж трьох днів суб’єктовi господарювання або роботодавцю, щодо якого ухвалено постанову, або видається його представниковi, про що на ньому робиться вiдповiдна позначка, засвідчена пiдписом такого представника.

Штраф сплачується впродовж одного мiсяця з дня ухвалення постанови про його накладення, про що суб’єкт господарювання або роботодавець повідомляють Держпрацi чи її територiальний орган.

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена в судовому порядку.

Як уникнути індексації, не порушуючи вимог законодавства?

Для нарахування індексації базовим вважається місяць підвищення заробітної плати. При цьому, якщо уважно ознайомитись із механізмом проведення індексації, який було наведено вище (питання № 5), можна прослідкувати деяку закономірність: після підвищення заробітної плати право на індексацію у робітника не виникає протягом трьох наступних місяців, не залежно від рівня інфляції. Це пов’язано із особливостями розрахунку коефіцієнта індексації.

Таким чином, з метою уникнення обов’язку нараховувати індексацію на заробітну плату, необхідно періодично підвищувати заробітну плату на незначні суми. У такому разі при кожному підвищенні заробітної плати буде змінюватися базовий місяць, і для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін буде обчислюватися наростаючим підсумком, починаючи з базового місяця.

На завершення слід зазначити, що незважаючи на законодавчо закріплену обов’язковість нарахування та виплати індексації заробітної плати, останнє слово все одно залишається за роботодавцем.

Сподіваємося, що подані в даній статті рекомендації будуть корисними та допоможуть вирішити питання з нарахуванням та виплатою індексації на заробітну плату.