В Україні запровадили інститут приватних виконавців судових рішень

08.12.2016

З 05.10.2016 року діє Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», який запроваджує в Україні змішану систему виконання судових та інших рішень, зокрема, створює інститут приватних виконавців.

Закон дає визначення поняття «приватний виконавець». Це громадянин України, суб’єктом незалежної професійної діяльності, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Що робитимуть приватні виконавці.

Виконуватимуть рішення суду та інших органів чи посадових осіб. Їхня юрисдикція буде обмеженою. Зокрема, приватні виконавці не займатимуться провадженнями, що стосуються вселення-виселення із житла, відібрання дитини, виконання рішень стосовно недієздатних осіб, в тому числі — щодо дітей, а також ті рішення, де учасником виконавчого провадження є держава.

Хто може стати приватним виконавцем.

Приватним виконавцем може бути громадянин України, який:

– досяг 25 років,

– має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня,

– володіє державною мовою,

– має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років,

– склав кваліфікаційний іспит.

Приватним виконавцем не може бути особа:

– визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;

– яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;

– яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією;

– якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною, адвокатською, діяльністю арбітражного керуючого, — протягом трьох років з дня звільнення;

– звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, — протягом трьох років з дня звільнення.

Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю.

Проводити кваліфікаційний іспит та видавати свідоцтво приватного виконавця буде спеціально створена комісія – Кваліфікаційна комісія приватних виконавців при Міністерстві юстиції України.

Особа, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, до подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту зобов’язана пройти навчання і стажування приватного виконавця (загальний строк яких не може перевищувати трьох місяців).

Від проходження стажування приватного виконавця звільняються особи, які мають стаж роботи державного чи приватного виконавця, адвоката, нотаріуса, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не менше одного року або помічника приватного виконавця не менше двох років.

Про проходження навчання, стажування приватного виконавця видається свідоцтво, строк дії якого становить один рік.

Єдина процедура допуску до професії приватного виконавця осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця визначена Порядком допуску до професії приватного виконавця, затвердженим наказом Міністерства юстиції України
25 жовтня 2016 року № 3053/5.

Після проходження навчання, стажування приватного виконавця кандидат подає до Кваліфікаційної комісії заяву про допуск до складення кваліфікаційного іспиту разом із документами, вказаними вище, а також декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Строк розгляду кваліфікаційною комісією заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати 30 днів з дня її надходження.

Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця.

Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця.

За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців.

Законом передбачено створення Єдиного реєстру приватних виконавців України, куди будуть внесені дані про усіх приватних виконавців, які пройшли відповідний відбір і отримали ліцензію на діяльність від Мін’юсту, в тому числі — відомості про офіс та страхові зобов’язання приватного виконавця. Також туди будуть вноситися усі дані про дисциплінарні стягнення приватних виконавців, про призупинення чи припинення діяльності.

Початок роботи приватного виконавця.

З дня внесення Мінюстом інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України Приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності.

У повідомленні про початок діяльності обов’язково зазначаються:

1) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність (виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя);

2) інформація про офіс приватного виконавця (обов’язково має чи придбати, чи орендувати);

3) реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму;

4) інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності).

Доступ до інформації Єдиного реєстру приватних виконавців України є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів.

Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.

Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України.

Хто і скільки платитиме приватним виконавцям

За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця може бути у вигляді:

фіксованої суми – у разі виконання рішення немайнового характеру;
відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Основна винагорода у вигляді фіксованої суми стягується після повного виконання рішення. Закон забороняє стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приватний виконавець для здійснення діяльності відкриває в державному банку окремі рахунки для:

1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;

2) зарахування коштів виконавчого провадження;

3) зарахування винагороди.

Хто і як контролюватиме приватних виконавців

Приватні виконавці підзвітні Міністерству юстиції. Контролюватимуть їхню роботу також два спеціальні органи: Кваліфікаційна комісія приватних виконавців — проводитиме відбір бажаючих стати приватним виконавцем, та Дисциплінарна комісія приватних виконавців — куруватиме їхню професійну діяльність. На початковому етапі Дисциплінарна комісія складатиметься тільки з представників Міністерства юстиції, однак в майбутньому до її складу увійдуть представники саморегулюючої організації — Ради приватних виконавців, і представник від Ради суддів.

За законом — Мін’юст зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця. Оскаржити дії чи бездіяльність приватного виконавця також можна буде в судовому порядку.

Для забезпечення ефективності виконавчого провадження, своєчасного та повного виконання рішень Законом «Про виконавче провадження», розширено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню, передбачено формування відкритого Єдиного реєстру боржників, запроваджено автоматизацію процедур виконання рішень шляхом електронної реєстрації документів, повного фіксування процесуальних рішень та виконавчих дій в автоматизованій системі, передбачено посилення відповідальності боржника у виконавчому провадженні, істотне підвищення розмірів штрафів, що накладаються виконавцем, запроваджено можливість реалізації арештованого майна шляхом його продажу на електронних торгах із врахуванням деяких обмежень.

Старший партнер

Л. Богдан