• +38 (067) 814-66-39
    • +38 (063) 155-17-53
    • +38 (095) 581-75-71
Legalitas regnorum fundamentum — Законність – основа держави

Цивільний позов у кримінальному процесі

21.10.2016

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні є найбільш ефективним законодавчим інструментом для відшкодування шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням.

З прийняттям нового КПК України цей інститут був значно вдосконалений законодавцем.

Вимоги до цивільного позову

Частиною 4 статті 128 КПК України встановлено, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства. Цивільним процесуальним кодексом України форма і зміст позовної заяви встановлюються статтею 119, яка включає низку формальних вимог до такого документа (наприклад, перелік відомостей, які обов’язково має містити позовна заява, що налічує 7 пунктів).

При цьому, недотримання цих вимог, відповідно до ст. 121 ЦПК України, є підставою для залишення позовної заяви без руху, а в майбутньому (у разі, якщо позивач не усунув виявлені судом недоліки позовної заяви) – для повернення її позивачеві. При цьому випадки повернення позовних заяв про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні у вітчизняній судовій практиці є непоодинокими.

І хоча повернення позовної заяви, відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України, не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, подібний формалізм створює додаткові перешкоди для потерпілого в отриманні відшкодування завданої шкоди.

Ціна відшкодування моральної шкоди

Новий КПК України розширив види шкоди, що можуть бути відшкодовані шляхом пред’явлення цивільного позову, додавши до переліку, окрім матеріальної, також і моральну шкоду. Так, згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов.

Разом з тим, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р., від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у 8справах про відшкодування лише матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Отже, за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди позивач зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі 1% від розміру шкоди, що пред’явлений позивачем. При цьому мінімальний розмір судового збору у 2016 р. становить 551,2 грн, а максимальний – 6 890 грн (пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Можливість відшкодування шкоди, завданої неповнолітнім

Відповідно до ч. 1 ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

КПК УКраїни 2012 року розширив коло осіб, які можуть бути цивільними відповідачами, додавши до переліку осіб, що несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями неосудної особи. Тепер цивільний позов може бути пред’явлений також у справах про застосування примусових заходів медичного характеру для відшкодування шкоди, завданої суспільно небезпечними діяннями неосудної особи.zagruzheno

Проте законодавцем не передбачено можливості пред’явлення цивільного позову та, відповідно, відшкодування шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням, вчиненим неповнолітніми у віці від 11 років до віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (14 або 16 років).

Так, ч. 1 ст. 498 КПК України передбачає, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення 11-річного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Цивільний позов може бути пред’явлений у кримінальних провадженнях щодо застосування примусових заходів виховного характеру лише стосовно осіб, які вже досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, оскільки такі особи (віком від 14 до 16 років) можуть бути підозрюваними/обвинуваченими у певній категорії справ (є суб’єктами злочину). Натомість, 4можливість пред’явлення цивільного позову у кримінальних провадженнях щодо застосування заходів виховного характеру стосовно малолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (від 11 років до 14/16 років), взагалі не передбачена законодавцем.

Статтями 1178 та 1179 ЦК України встановлено, що шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла 14 років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами), опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи; закладом охорони здоров’я, іншим закладом або особою, що зобов’язані здійснювати нагляд за малолітньою особою або які за законом здійснюють щодо малолітньої особи функції опікуна. Неповнолітня особа (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується у частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати завдану шкоду.

Тобто, незважаючи на те, що кримінальним процесуальним законом передбачено застосування до неповнолітніх осіб від 11 років примусових заходів виховного характеру, законодавець не передбачив можливості пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні до осіб, що несуть цивільну відповідальність за діяння неповнолітніх.

Витрати на адвоката

besplatnyj-vopros-advokatuВідповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов’язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе, відповідно, потерпілий, цивільний позивач. Частиною 4 ст. 121 КПК України передбачено, що витрати, пов’язані з прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе особа, яку він представляє.

Частиною 1 ст. 124 КПК України передбачена можливість стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого усіх здійснених ним документально підтверджених процесуальних витрат у разі ухвалення обвинувального вироку. Проте, з огляду на норми ст. 120-121 КПК України, існує ризик відмови у задоволенні цивільного позову в цій частині.

Так, у вітчизняній судові практиці непоодинокими є випадки, коли суди відмовляють у задоволенні цивільного позову в цій частині, спираючись на те, що не підлягає задоволенню цивільний позов потерпілого в частині відшкодування процесуальних витрат, понесених ним на оплату правової допомоги представника та пов’язаних з прибуттям представника до суду, оскільки витрати, пов’язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором та з прибуттям його до місця судового провадження, несе потерпілий, відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України та ч. 4 ст. 121 КПК України.

Крім того, законодавцем взагалі не враховано питання розподілу процесуальних витрат у разі винесення ухвали про застосування заходів медичного чи виховного характеру.

Так, ч. 1 ст. 124 КПК України передбачає відшкодування потерпілому процесуальних витрат лише у разі ухвалення обвинувального вироку, проте залишає поза увагою відшкодування потерпілому процесуальних витрат у випадку завдання потерпілому шкоди в результаті вчинення суспільно небезпечних діянь неосудною чи неповнолітньою особою.

Старший партнер, адвокат

 Лариса Богдан