ПЕНЯ НА ВІДСОТКИ НЕ МОЖЕ БУТИ ЗМЕНШЕНА ДО СУМИ ОСНОВНОГО БОРГУ

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 14 вересня 2016 розглянув справу № 6-473цс16 за позовом банку до позичальника та поручителя про стягнення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом.

При розгляді була сформована наступна правова позиція.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 551 ГК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 3 ст. 551 ГК під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховані неустойки, а не будь-яку іншу суму збитків.

Предметом спору є заборгованість боржника по сплаті відсотків за користування кредитними коштами. Позивач просив також стягнути пеню за несвоєчасну сплату відсотків з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення відповідно до пункту кредитного договору. Відповідно із заявленими позовними вимогами пеня нараховується не на тіло кредиту, а на відсотки за користування кредитом. Застосувавши до спірних правовідносин ч. 3 ст. 551 ГК, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив з того, що розмір пені слід зменшити до суми основного боргу (суми, яка була стягнута за рішенням суду по іншій справі).

На основі матеріалів: Ліга.Закон